Номер швидкої в будь-якій країні Європейського Союзу — 112, у Великій Британії — 999, у США й Канаді — 911. Диспетчерові потрібні три речі: де ти, що сталося і номер, за яким тобі можна передзвонити. Оператори 112 у багатьох країнах говорять і англійською чи французькою. А якщо не знаєш, де ти, місце визначить оператор і передасть його службам.
Людина з панічним розладом може боятися опинитися на самоті чи далеко від медичної допомоги, а в чужій країні ця відстань більшає, поки невідомо, який номер набирати й що казати.
Номери швидкої в ЄС, Британії, США й Канаді
Якщо таблиця не вміщується на екрані, прокрути її вбік.
112 працює в усьому ЄС, дзвінок безкоштовний і з мобільного, і зі стаціонарного телефону, а через нього викликають швидку, пожежників і поліцію. Цифри збігаються з українськими, проте відповідає місцевий диспетчер: український 112 на час воєнного стану дзвінків з-за кордону не приймає. Цей номер діє поряд із національними, тож у деяких країнах є ще й окремий номер швидкої. Коли телефон у роумінгу потрапляє в іншу країну ЄС, оператор зв’язку надсилає SMS про 112.
У Великій Британії 999 — для загрози життю, як-от інсульт чи серцевий напад, а NHS 111 — коли не знаєш, чи потрібен 999.
Перша колонка таблиці — для нападу, який стався вперше в житті чи відрізняється від попередніх, і для ознак серцевого нападу, бо інші медичні розлади мають перевірити ще до діагнозу панічного розладу. Друга колонка — для знайомого нападу, коли сумнів лишається: у Британії 111 допоможе вирішити, чи потрібен 999, а в Німеччині 116117 приймає дзвінки, коли загрози життю немає.
Що питатиме диспетчер
Розмову веде диспетчер, і питання він ставить сам. У Британії він спершу питає, де сталося, і тут згодяться поштовий індекс чи помітні орієнтири поруч. Далі питає, що сталося, тобто головний симптом чи причину дзвінка, і номер телефону, на який можна передзвонити. У США питають ще номер кімнати чи квартири, якщо будівля велика, і подробиці, як-от симптоми.
Якщо мова країни ще слабка, вистачить кількох англійських слів про відчуття: chest pain (біль у грудях), I can’t breathe (не можу дихати), my heart is racing (серце калатає). Диспетчерові потрібен саме симптом, а слова panic attack (панічна атака) додай, лише коли панічний розлад уже діагностовано: перший напад ще перевіряють на інші причини. У Британії на 111 можна попросити перекладача.
Причиною дзвінка на екстрений номер можуть бути й думки про самогубство, від яких страшно за власне життя. Коли гострої небезпеки немає, а думки тиснуть, є українська лінія «Людина в біді», 0 800 210 160.
Слухавку не клади, доки диспетчер не скаже. Дзвінок на 999 не завжди означає, що приїде швидка. Можуть сказати, що безпечно дістатися до відділення невідкладної допомоги самостійно чи звернутися деінде. А якщо стан чи місце змінилися, передзвони.
На 911 найкраще телефонувати, а SMS писати, лише коли подзвонити не можеш. Телефон без активного тарифу теж додзвониться на 911, але не передасть, де ти, і диспетчер не зможе передзвонити. У Польщі ті, хто не може говорити голосом, надсилають екстрене повідомлення через застосунок Alarm112.
Страх говорити мовою країни навіть без нападу може бути частиною соціальної тривоги в новій країні.
Напад у незнайомому місці
Під час нападу радять, якщо можеш, лишитися там, де ти є, дихати повільно й нагадувати собі, що це минеться і що небезпеки для життя немає. У незнайомому місці лишитися важить особливо, бо страх перед місцями, де вже траплялися напади, і уникання їх належать до ознак панічного розладу, а уникання на якийсь час зменшує тривогу, але відбирає змогу пересвідчитися, що її відчуття не небезпечні. Якщо напад знайомий і ознак серцевого нападу немає, його можна перечекати там само, переводячи увагу на те, що бачиш і чуєш довкола.
Страх нового нападу й агорафобія
Агорафобія — це надмірні страх і тривога через ситуації, у яких людина боїться запанікувати, опинитися в пастці, безпорадною чи присоромленою, та уникання таких ситуацій, і панічний розлад підвищує її ризик. Багато хто з панічним розладом помітно змінює своє життя, щоб уникнути нового нападу. За кордоном таке уникання зачіпає те, без чого нове життя не складається: транспорт, установи, роботу. Повернутися туди допомагає експозиційна терапія, поширений метод когнітивно-поведінкової терапії: у ній зустрічаються зі страхами, пов’язаними з нападами, щоб знову робити те, чого людина уникала.
Де лікувати панічні атаки, якщо вони повторюються
Напади, що повторюються, варто показати лікареві в країні, де живеш. У Німеччині через ту саму службу 116117 шукають лікаря чи психотерапевта й записуються на прийом, а у Великій Британії через NHS 111 можна отримати термінову допомогу з психічним здоров’ям. Якщо лікування ще немає, психотерапію панічних атак можна почати й дистанційно, українською.
У відділенні невідкладної допомоги людину з панічною атакою питають, чи вона вже лікується від панічного розладу. Назви діагнозу й ліків, які приймаєш, варто зберегти в телефоні англійською чи мовою країни, щоб відповісти, навіть коли слів бракує.
