Світ здається пластиковим, голос звучить наче здалеку, а руки — ніби чужі. Цей стан (DP/DR) лякає чи не найдужче: здається, що божеволієш. Спойлер: ні, ти не божеволієш.
Уяви аварію. У мить зіткнення спрацьовує подушка безпеки. Вона б'є в обличчя, закриває огляд, пахне газом — це неприємно. Але саме вона рятує життя, гасячи удар.
Людина починає боятися самого стану DP/DR. У голові: «Це шизофренія», «Я втрачаю контроль назавжди».
Цей страх породжує НОВИЙ стрес. А на новий стрес мозок відповідає... посиленням захисту — тобто ще більшою дереалізацією. Утворюється петля: Стрес → Дереалізація → Страх дереалізації → Більше стресу → Більша дереалізація.
Дозволь цьому бути. Скажи собі: «Ок, зараз я почуваюся як у кіно. Це просто мій втомлений мозок перепочиває. Я можу й далі йти, говорити, працювати навіть у такому стані». Не намагайся «прокинутися» силою — від зусилля стан лише чіпляється міцніше.
2
Сильні сенсорні стимули
Щоб «повернутися в тіло», дай йому виразний сигнал. Стисни в руці кубик льоду. З'їж шматочок лимона (разом зі шкіркою!). Потупай ногами по підлозі.
3
Зменшення тривоги
Сама дереалізація — це симптом. Тому увага йде до її причини: загального рівня тривоги. Тут опорою стають режим сну, менше кофеїну й робота з психологом.
Олексій Шумський
Психолог КПТ
Психологічна практика з 2017 року, психотерапевтична — з 2019-го. Працюю в підході когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).