Соціофобія : симптоми, лікування та самодопомога

Що таке соціофобія?

Навіть найбільш впевнені в собі люди іноді можуть відчувати страх перед аудиторією. Однак соціальні тривоги та страхи не зводяться до простого переляку. Люди із соціальними страхами бояться, що оніміють від хвилювання, будуть незграбними в розмові, почервоніють, здаватимуться нудними або виглядатимуть по-дурному. Вони часто взаємодіють з іншими людьми, але для них це може бути катуванням. Відчуваючи себе невпевнено в спілкуванні, люди, що мають соціальні фобії, можуть не відповідати на дзвінки або не записуватися на навчальний курс, тому що їм некомфортно поруч з новими людьми. Вони можуть відчувати дискомфорт під час бесіди. Не рідко, коли людей, які мають соціальні страхи, просять висловити свою думку, вони задихаються і намагаються якнайшвидше закінчити розмову.

Психологічна основа соціальної тривоги включає принаймні три основних елементи. Людині важко опанувати страх чи тривогу, які виникають в соціальних ситуаціях. Вона завжди очікує, що її оцінять, засудять, не схвалять або відкинуть. Вона боїться неприємних фізичних і емоційних відчуттів, які, як вона очікує, виникнуть в певних соціальних ситуаціях. Через все це розумове й емоційне хвилювання вона уникає ситуацій, в яких можете відчувати сором'язливість і дискомфорт, який викликаний взаємодією з іншими.

Факти про соціофобію

Якщо вас мучить болісна тривога щодо того, як вас оцінять, — ви в цьому не самотні. Важку соціальну тривогу хоча б раз у житті переживали близько 12,1% населення США (Kessler et al., 2005). А в наших широтах реальні цифри, найімовірніше, ще вищі: наше суспільство багато років привчало стримувати прояви себе.

Соціальна тривога і страхи, як правило, починаються в дитинстві або в юності (Rosellini et al., 2013). Дослідження по-різному оцінюють поширеність соціофобії та те, як люди шукають допомогу (Beesdo et al., 2007; Crome, Baillie & Taylor, 2012; Xu et al., 2012).

Важка соціальна тривога може істотно впливати на близькі стосунки, кар'єру, відпочинок і якість життя. Людина може відкладати важливі контакти, штучно звужувати професійні можливості або погоджуватися на небажані варіанти там, де хотілося б мати більше свободи вибору.

Симптоми соціофобії

Симптоми РСТ можуть бути трьох типів: психічні, соматичні та вегетативні.

Психічні симптоми

• •Тривога: постійне або періодичне почуття напруженості, занепокоєння, страху або паніки в соціальних ситуаціях.
• •Страх: страх певних соціальних ситуацій, таких як розмова з незнайомцями, виступ перед групою, знайомство з новими людьми, їжа або пиття в громадських місцях, використання громадських туалетів, телефонні розмови, письмові роботи тощо.
• •Незручність: сильна незручність, сором, вину, непевність або незадоволення собою в соціальних ситуаціях.

Соматичні симптоми

• •Прискорене серцебиття
• •Часте дихання
• •Потовиділення
• •Тремтіння або дрижання
• •Нудота або неприємні відчуття в животі

Вегетативні симптоми

• •Запаморочення, хиткість або млявість
• •Відчуття миготіння чи прискореного серцебиття
• •Підвищене потовиділення
• •Порушення дихання
• •Розлади травлення

Рекомендації

• •Якщо ви відчуваєте, що у вас може бути РСТ, зверніться до професійного психолога або психіатра для діагностики та лікування.
• •Для діагностики РСТ можна пройти спеціальний тест, наприклад, Шкалу соціальної тривоги Лейбовіца або тест на соціофобію.
• •Лікування РСТ може включати медикаментозну терапію, психотерапію або їх комбінацію.

Лікування соціофобії за допомогою КПТ

Розлад соціальної тривоги (РСТ) — це більше, ніж сором'язливість: це сильний страх осуду, критики чи незручної ситуації, через який людина уникає спілкування або проходить крізь нього з великим напруженням. З часом це звужує життя — стосунки, кар'єру, самооцінку. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — один із найкраще досліджених методів допомоги при РСТ. Вона діє поступово: крок за кроком повертає свободу там, де раніше панував страх.

Зазвичай робота проходить через кілька етапів.

1. Психоосвіта

Спершу психолог і людина разом розбирають, як саме влаштована соціальна тривога: що її запускає, які думки й тілесні реакції йдуть слідом, що підтримує коло уникання. Коли механізм зрозумілий, страх перестає бути чимось загадковим і некерованим.

2. Когнітивна реструктуризація

Тривога тримається на думках на кшталт «усі помітять, що я ніяковію» чи «скажу дурницю — і це катастрофа». На цьому етапі людина вчиться помічати такі думки й перевіряти їх на реалістичність. Найчастіше виявляється, що інші зайняті собою куди більше, ніж здається, а ціна можливої помилки в рази менша, ніж малює уява.

3. Поведінкова експозиція

Це серце терапії соціофобії. Разом складають сходинки — від ситуацій, що лякають трохи, до тих, що лякають сильно, — і проходять їх поступово, у комфортному темпі. Сенс не в тому, щоб «терпіти» страх, а в тому, щоб на власному досвіді переконатися: тривога піднімається, а тоді спадає сама, і найгірше зі сценаріїв здебільшого не справджується.

4. Підтримка та профілактика

Наприкінці закріплюється те, що вже працює, і складається план на майбутнє — щоб навички лишалися з людиною й після завершення терапії, а поодинокі відкати не лякали й не відкидали назад.

КПТ не дає миттєвого результату — вона потребує часу й практики між зустрічами. Але ця робота окупається: дослідження стабільно показують її ефективність при соціальній тривозі. А головне — вона повертає простір для життя, стосунків і реалізації, який страх забирав роками.

Соціальна тривога після переїзду

У новій країні соціальна тривога часто ховається за фразою “це просто мовний бар’єр”. Але іноді болить не тільки брак слів. Болить страх помилитися, виглядати недоречно, не зрозуміти правила розмови, поставити “дурне” питання або знову відчути себе менш компетентною людиною.

Через це можна відкладати дзвінки, уникати батьківських чатів, співбесід, знайомств, навчання, лікарів чи установ. І тоді тривога звужує життя не лише емоційно, а й дуже практично: менше можливостей, менше контактів, більше самотності.

Окремо про це — у статті соціальна тривога в еміграції.