Блог

Почергове дихання: коли треба тихо повернути собі рівновагу

Ця техніка прийшла з йоги — Наді Шодхана. Її сила проста: повільне тихе дихання з довгим видихом плавно перемикає нервову систему в режим спокою.

Автор: Олексій Шумський, психолог КПТ

Опубліковано: Оновлено: 5 хвТехніки

Ніс уміє більше, ніж пропускати повітря: через нього можна тихо достукатися до власної нервової системи. Ніздрі працюють не одночасно, а по черзі — це давно помічений «носовий цикл». Почергове дихання свідомо грається з цим ритмом: повільний тихий вдих і ще повільніший видих поступово ведуть тіло від напруги до спокою.

Коли це допомагає#

  • 😴 Перед сном — щоб легше засинати.
  • 😰 Перед виступом чи важкою подією — коли підступає гостра тривога.
  • 🧠 Перед роботою, що потребує зосередження.

Як дихати: крок за кроком#

Підготовка

Сядь рівно. Спина пряма — так діафрагмі вільніше дихати. Ліву руку поклади на коліно.

Позиція пальців (Вішну Мудра)

Піднеси праву руку до обличчя. Вказівний і середній пальці постав у точку між бровами (або просто загни до долоні, якщо так зручніше). Великим пальцем ти закриватимеш праву ніздрю, безіменним — ліву.

Вдих зліва

Закрий праву ніздрю великим пальцем. Повільно, безшумно вдихни через ЛІВУ ніздрю на 4 рахунки.

Зміна

Закрий ліву ніздрю безіменним пальцем — тепер закриті обидві. Затримай дихання на 1–2 секунди (не довше, якщо ти початківець).

Видих справа

Відкрий праву ніздрю. Повільно видихни через ПРАВУ на 4–6 рахунків. Видих має бути довшим за вдих.

Вдих справа

Не змінюючи рук, вдихни знову через ПРАВУ ніздрю.

Завершення циклу

Закрий праву, відкрий ліву — і видихни через ЛІВУ.

Олексій Шумський

Психолог КПТ

Психологічна практика з 2017 року, психотерапевтична — з 2019-го. Працюю в підході когнітивно-поведінкової терапії (КПТ).

Дізнатися більше про автора →

Коли дихання — лише частина роботи

Дихання — добра опора, і вже багато, коли вона є. Та коли тривога розростається так, що забирає простір життя, саме дихання її не вичерпає. Тоді воно стає однією з опор у ширшій роботі — там, де ми разом дивимося, звідки ця тривога й за що вона тримається.