Як часто ви задумуєтеся, чи достатньо ефективно виконують свою роботу ваші працівники?
Я вважаю, що цим питанням задається кожен підприємець. Сучасний світ пропонує велику кількість рішень для підвищення ефективності працівників:гнучкий графік, система мотивації, тренажери з басейнами, тімбілдінги та коуч сесії, KPI, HR і наставники, автоматизація, Lean, Agile, SCRUM… Аж очі на лоба лізуть від різномаїття пропозицій. Переважна більшість організацій США вже давно “прокачує” своїх працівників і витрачає на це купу грошей. В нашій країні бум “прокачки” лише набирає обертів, однак “заможні” компанії її використовують на повну.
В США також дуже турбуються про фізичне здоров’я працівників. 84% американців мають страховку і близько 60% з них, отримують її від роботодавця, хоч він і не зобов’язаний цього робити. Знаєте яка вартість страхового поліса на місяць? В середньому коливається від 300 до 600 доларів на працівника. Як думаєте, чому вони це роблять? Допитливі голови знайдуть відповідь на це питання на просторах інтернету, а ми йдемо далі.
Я знаю, що підприємці США просто так не тринькають гроші й отримують дивіденди від інвестицій в “прокачку” та медичне страхування. А “гугління” може вам показати цифри цих дивідендів. Для прикладу, можете розглянути кейс Johnson & Johnson з їх програмою Health and Wellness Solutions, яка дозволяє їм мати дивіденди в розмірі до 10 млн доларів на рік. Я ж хочу вам розкрити зв’язок між психічним здоров’ям та добробутом організації, адже американці щось дуже стрімко почали останнім часом перейматися цим питанням.
Якщо ви дочитали до цього речення, я дуже вам вдячний! І каюся, я повинен був попередити раніше, що цей текст буде дуже довгим, близько 10 сторінок. Прошу не поспішати закривати його. Той дорогоцінний час, який ви витратите на прочитання цього тексту, окупиться розумінням, для чого вам турбуватися про власне психічне здоров’я та ваших працівників. І скільки це може принести вам грошей. Та ще й знайдете чек лист, який допоможе вам з мізерними затратами його (психічне здоров’я) покращувати.
Маленький підсумок до вступу. Я хотів ним окреслити, що інвестиції у розвиток, здоров’я та добробут людського ресурсу; організації є важливою частиною стратегії її розвитку. Далі буде широке обґрунтування необхідності; інвестування саме в психічне здоров’я працівників на досвіді США.
Почнемо з постановки проблеми!
Спершу трішки роз’яснень, що таке психічне здоров’я та нездоров’я.
Психічне або ментальне здоров’я - це емоційний, психологічний і соціальний добробут людини. Воно визначає те, як ми мислимо, діємо (наша поведінка) та які емоції супроводжують наше життя. Тобто психічне здоров’я має під собою мислення, емоції та поведінку, які сприяють нашому добробуту в різних сферах життя.
Психічне нездоров’я або ж психічний розлад вказує на те, що людина має труднощі з мисленням, поведінкою та емоційним станом, які спричиняють негаразди в її житті.
Психічне здоров’я чи розлад обумовлені біологічними (темперамент, гени, гормони тощо), соціальними (досвід стосунку з іншими людьми), психологічними (характер, цінності, патерн поведінки чи мислення і т.д.) та духовними (релігія, світогляд тощо) факторами.
Це не вичерпне роз’яснення, однак воно допоможе вам орієнтуватися в даних, які я вам зараз представлю.
Який стан психічного здоров'я населення США?
The Substance Abuse and Mental Health Services Administration (SAMHSA) повідомляє, що кожен четвертий американець страждає психічним розладом чи розладом, що пов’язаний з вживанням психоактивних речовин (наркотики, алкоголь тощо).
Кількість самогубств зросло на 35% у період з 1999 до 2018 року. На сьогодні, самогубства посідають 10 місце серед причин смерті населення США. Близько 60% людей, що скоїли самогубство, мали розлади настрою (депресія, біполярний афективний розлад тощо).
Будь-який психічний розлад - 31,6%
Тривожні розлади (панічні атаки, соціофобія, ГТР, РТЗЗ тощо) мають близько 13,5% (однак за даними серед населення планети - близько 30%);
Афективні розлади (депресія, БАР тощо) - 15%;
Посттравматичний стресовий розлад - близько 8% (тут протягом року);
Інститут витрат на охорону здоров’я (Health Care Cost Institute) зазначає, що за період з 2007 до 2017 рік відсоток звернень з труднощами психічного здоров’я та розладів поведінки серед населення США зріс у 2 рази, з ними зросли й витрати на 33% з власних кишень американці та на 43% амбулаторних витрат.
2020 рік заполонила пандемія і це також внесло корективи в психічний стан населення. 73% американців стверджували, що з самого початку пандемії відчували мінімум 2 рази на тиждень сильну тривогу. 45% вважають, що COVID-19 нашкодив їхньому психічному здоров’ю. Також істотно зросла кількість споживання антидепресантів, снодійного та заспокійливих препаратів.
Також існує взаємозв’язок між та психічним здоров’ям, як пояснюється в науковій статті The Lancet:
- у 18,1% людей, що мали діагноз COVID-19, було діагностовано психічний розлад;
- з цього відсотку людей, у 5,8% психічний розлад виник вперше за життя;
- люди, які мали труднощі з ментальним здоров’ям, мали вищий ризик (у 1,65 раза) захворіти COVID-19.
А аналіз McKinsey говорить про можливе 50% зростання поширеності психічних розладів.
Детальних даних серед населення нашої країни не можу привести, адже у нас ще слабка система охорони психічного здоров’я, саме тому я використовую дані США та світу. І вони нам дозволяють побачити, що труднощі з психічним здоров’ям є дуже поширеними, а критичні події наносять іще додаткове навантаження.
Добре, те що труднощі є ми зрозуміли. Давайте тепер подивимося, як справляються американці з ними та подумаємо, як вони вирішуються в Україні.
США має вже понад 100 років досвіду розвитку системи охорони психічного здоров’я. За 2019 рік американці інвестували близько 225 млрд доларів (близько 2-х ВВП України) у психічне здоров’я. З 2009 року витрати на нього збільшилися на 52%.
Попри великі інвестиції у психічне здоров’я, США мають багато труднощів з доступністю послуг. У 2018 році серед американців провели опитування про доступність послуг у сфері охорони ментального здоров’я, яке показало, що 42% опитаних вважають вартість та погане страхове покриття є основними перешкодами в доступності. Кожен 4 респондент відповів, що має обирати між психологічною допомогою і предметами першої необхідності. Вартість, соціальна стигма та низьке страхове покриття заважають більшості американців отримувати належну допомогу. Дослідження, у якому взяли участь 36 000 американців показало, що 62% людей з розладами настрою, 76% з тривожними розладами й 81% людей, що мають розлади пов’язані з вживанням психоактивних речовин не отримують необхідної допомоги з їх труднощами.
В Україні інвестиції в психічне здоров’я складають близько 2,5% ВВП від держави. Однак вважаю, що найбільші витрати йдуть з кишень самих українців. Система охорони психічного здоров’я настільки слабка, що можна сказати, що її не існує (саме системи). Про доступність говорити нічого, найвища у великих містах внаслідок добре розвиненого приватного сектору і високого доходу. Стигма зашкалює, дякуючи “каральній” психіатрії “совєтів”. Можна зробити висновки, що в нас все погано, однак це не зовсім так. В Україні стартувала низка програм поліпшення доступності та якості послуг у сфері охорони психічного здоров’я. Основною з них є “Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року”. А зі стигмою добре працює кінематограф, в тому числі й вітчизняний. Вже важко представити фільм чи серіал без психолога чи психотерапевта.
Кому цікавий широкий огляд цього питання, вам сюди: “ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я НА ПЕРЕХІДНОМУ ЕТАПІ”.
В наступній частині статті будуть розкриті наслідки браку допомоги у сфері охорони психічного здоров'я.